Умовно-дострокове звільнення в Україні: що потрібно знати

Опубликовано Треплов Валерий - вт, 13/05/2025 - 20:01
1

В Україні все частіше порушується питання умовно-дострокового звільнення засуджених. Однак, застосування умовно-дострокового звільнення (УДЗ) суворо регламентоване низкою умов та чіткою процедурою. У «Дніпро Оперативний» детально розгляне, які саме умови необхідно виконати засудженому, який порядок подання та розгляду клопотання про УДЗ існує в Україні, а також які фактори враховують суди при прийнятті відповідного рішення.

Що означає умовно-дострокове звільнення і коли воно застосовується?

Умовно-дострокове звільнення (УДЗ) — це можливість для засудженого, який відбуває покарання у виді позбавлення волі, бути звільненим від подальшого відбування покарання до закінчення призначеного судом строку. Застосування УДЗ можливе за наявності двох основних умов, передбачених статтею 81 Кримінального кодексу України:

  • Засуджений довів своє виправлення сумлінною поведінкою і ставленням до праці. 
  • Засуджений фактично відбув певну частину призначеного судом строку покарання. Тривалість цієї частини залежить від тяжкості вчиненого злочину. 

Які вимоги треба виконати, щоб вийти по УДЗ?

  • Щоб вийти по умовно-достроковому звільненню (УДЗ), засуджений повинен відповідати двом основним вимогам, передбаченим статтею 81 Кримінального кодексу України:

Довести своє виправлення сумлінною поведінкою і ставленням до праці. Це оцінюється адміністрацією установи виконання покарань на основі:

  • Позитивної характеристики: враховується поведінка засудженого протягом усього періоду відбування покарання, його ставлення до встановленого порядку, участь у виховних заходах, соціально корисній праці, навчання (якщо є). 
  • Відсутності непогашених або незнятих стягнень: наявність діючих дисциплінарних стягнень може негативно вплинути на рішення суду. 
  • Щире розкаяння та усвідомлення наслідків злочину є важливим фактором.
  • Підтримання зв'язку з родиною та близькими може свідчити про соціальну адаптацію.

Фактично відбути встановлену законом частину строку покарання. Тривалість цієї частини залежить від тяжкості вчиненого злочину:

  • Не менше половини строку: за кримінальний проступок, нетяжкий злочин, а також за необережний тяжкий злочин. 
  • Не менше двох третин строку: за умисний тяжкий злочин, а також якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисний злочин і знову вчинила умисний злочин до погашення або зняття судимості. 
  • Не менше трьох чвертей строку: за умисний особливо тяжкий злочин, а також якщо особа раніше звільнялася умовно-достроково і знову вчинила умисний тяжкий або особливо тяжкий злочин протягом невідбутої частини покарання. 
  • Важливо зазначити, що відповідність цим вимогам не є автоматичною підставою для УДЗ. Остаточне рішення приймає суд, який всебічно оцінює всі обставини справи, особу засудженого та ризики вчинення ним нового злочину.

Хто точно не отримає умовно-дострокове звільнення?

Законодавство України визначає категорії засуджених, до яких УДЗ не застосовується. Згідно зі статтею 81 Кримінального кодексу України, не підлягають УДЗ особи, які були засуджені за:

  • Особливо тяжкі злочини, вчинені у складі організованої групи або злочинної організації. Це стосується найнебезпечніших злочинів, вчинених за попередньою змовою групою осіб зі стійкою ієрархічною структурою.
  • Злочини проти основ національної безпеки України, передбачені статтею 111 (державна зрада), статтею 111-1 (колабораційна діяльність), статтею 112 (посягання на життя державного чи громадського діяча), статтею 113 (диверсія), статтею 114 (шпигунство), статтею 114-1 (перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань), статтею 114-2 (несанкціоноване поширення інформації про направлення, переміщення зброї, озброєння та бойових припасів в Україну). Ці злочини становлять пряму загрозу суверенітету та територіальній цілісності держави.

Крім того, хоча закон прямо не забороняє УДЗ для інших категорій злочинців, наявність певних обставин може суттєво зменшити шанси на його отримання. До таких обставин належать:

  • Злісна непокора вимогам адміністрації установи виконання покарань, систематичне порушення встановленого порядку відбування покарання. 
  • Наявність непогашених або незнятих дисциплінарних стягнень. 
  • Недостатнє каяття у вчиненому злочині, відсутність усвідомлення його наслідків. 
  • Негативна характеристика з місця відбування покарання. 
  • Високий ризик вчинення нового злочину, що може бути встановлено на основі аналізу особистості засудженого, тяжкості вчиненого злочину та інших факторів. 
  • Відсутність позитивних змін у поведінці та ставленні до праці.

Як проходить процедура умовно-дострокового звільнення — крок за кроком

Процедура умовно-дострокового звільнення в Україні складається з кількох послідовних етапів:

Крок 1: Виникнення права на УДЗ

  • Засуджений має фактично відбути встановлену законом частину строку покарання.
  • Засуджений повинен довести своє виправлення сумлінною поведінкою і ставленням до праці протягом періоду відбування покарання.

Крок 2: Подання клопотання про УДЗ

  • Засуджений, його захисник або законний представник мають право подати до суду клопотання про умовно-дострокове звільнення.
  • Клопотання подається до місцевого суду за місцем знаходження установи виконання покарань.
  • У клопотанні зазначаються відомості про засудженого, вирок суду, строк покарання, фактично відбутий строк, дані про поведінку засудженого під час відбування покарання, а також обґрунтування щодо його виправлення та можливості звільнення.

Крок 3: Розгляд клопотання адміністрацією установи виконання покарань

  • Після отримання клопотання суд надсилає запит до адміністрації установи виконання покарань для отримання характеристики засудженого.
  • Адміністрація установи виконання покарань готує та подає до суду характеристику на засудженого, яка містить відомості про його поведінку, ставлення до праці, навчання, участь у виховних заходах, наявність заохочень та стягнень, думку адміністрації щодо можливості УДЗ.
  • До характеристики можуть додаватися інші матеріали, що свідчать про ступінь виправлення засудженого (наприклад, копії заохочень, протоколи порушень, висновки психолога).

Крок 4: Призначення судового засідання

  • Після отримання всіх необхідних матеріалів суддя призначає дату, час і місце судового засідання.
  • Про дату судового засідання повідомляються засуджений, його захисник, прокурор, представник адміністрації установи виконання покарань, а також потерпілий.

Крок 5: Розгляд клопотання судом у судовому засіданні

  • Судове засідання проводиться за участю прокурора, представника адміністрації установи виконання покарань, засудженого та його захисника (якщо він бере участь). Може бути присутній потерпілий.
  • У судовому засіданні досліджуються матеріали справи, заслуховуються думки учасників судового процесу.
  • Засуджений має право давати пояснення щодо своєї поведінки та ставлення до вчиненого злочину.
  • Суд оцінює ступінь виправлення засудженого, його поведінку під час відбування покарання, думку адміністрації установи, а також ризики вчинення ним нового злочину.

Крок 6: Прийняття рішення судом

  • За результатами розгляду клопотання суд постановляє ухвалу про задоволення клопотання та умовно-дострокове звільнення засудженого або про відмову в задоволенні клопотання.
  • У разі задоволення клопотання в ухвалі зазначається строк невідбутої частини покарання, протягом якого за звільненим здійснюється нагляд. Суд може покласти на звільнену особу певні обов'язки (наприклад, повідомляти органи про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації, працевлаштуватися або навчатися, не відвідувати певні місця).
  • У разі відмови в задоволенні клопотання в ухвалі зазначаються мотиви відмови. Повторне клопотання про УДЗ може бути подане не раніше ніж через шість місяців з дня винесення ухвали про відмову.

Крок 7: Виконання ухвали суду про УДЗ

  • У разі задоволення клопотання ухвала суду направляється до установи виконання покарань для виконання.
  • Адміністрація установи звільняє засудженого з місця позбавлення волі.
  • Звільнена особа береться на облік органом пробації за місцем проживання для здійснення нагляду протягом невідбутої частини покарання.

Важливо розуміти, що процедура УДЗ є досить складною і рішення суду залежить від багатьох факторів.

Права та обов'язки осіб, звільнених умовно-достроково

Особи, звільнені умовно-достроково, мають певні права та обов'язки, які регулюються законодавством України, зокрема статтею 81 Кримінального кодексу України та Законом України «Про пробацію».

Права осіб, звільнених умовно-достроково:

  • Право на свободу.
  • Всі загальногромадянські права та свободи: за винятком обмежень, встановлених законом або рішенням суду. 
  • Право на соціальну адаптацію та допомогу.
  • Право на оскарження рішень органів пробації.
  • Право на зняття судимості.

Обов'язки осіб, звільнених умовно-достроково:

  • Виконувати покладені судом обов'язки: 
    • періодично з'являтися для реєстрації до органів пробації;
    • повідомляти органи пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
    • не виїжджати за межі України без дозволу органу пробації;
    • працевлаштуватися або навчатися, якщо це не суперечить стану її здоров'я;
    • пройти курс лікування від алкоголізму, наркоманії, токсикоманії, венеричних захворювань, психічних розладів;
    • дотримуватися встановлених судом правил поведінки.
  • Не вчиняти нових кримінальних правопорушень.
  • Співпрацювати з органами пробації.
  • Вести правомірний спосіб життя.

Як суди вирішують питання про УДЗ

Суди в Україні вирішують питання про умовно-дострокове звільнення, керуючись положеннями статті 81 Кримінального кодексу України та враховуючи ряд важливих факторів. Ось основні аспекти, які впливають на рішення суду:

Наявність формальних підстав: 

  • Фактично відбутий строк покарання.
  • Відсутність обмежень щодо застосування УДЗ.

Оцінка ступеня виправлення засудженого: це ключовий аспект при прийнятті рішення про УДЗ. Суд оцінює, чи довів засуджений своє виправлення сумлінною поведінкою і ставленням до праці. Для цього суд враховує:

  • Характеристика адміністрації установи виконання покарань.
  • Каяття у вчиненому злочині.
  • Ставлення до праці та навчання.
  • Відсутність непогашених або незнятих стягнень.
  • Підтримка соціальних зв'язків.

Ризик вчинення нового злочину: суд повинен оцінити ризик того, що звільнена особа може вчинити новий злочин. Для цього враховуються:

  • Тяжкість вчиненого злочину.
  • Кримінальна історія засудженого.
  • Поведінка після вчинення злочину. 
  • Висновок психолога (за наявності).
  • Думка прокурора та представника адміністрації установи: суд заслуховує думку прокурора та представника установи виконання покарань щодо можливості умовно-дострокового звільнення. Їхні аргументи є важливими, але не є обов'язковими для суду.
  • Особа засудженого: суд враховує індивідуальні особливості засудженого, його вік, стан здоров'я, сімейний стан, наявність місця проживання та роботи після звільнення.
  • Покладення обов'язків: приймаючи рішення про УДЗ, суд може покласти на звільнену особу певні обов'язки, спрямовані на забезпечення її належної поведінки та запобігання вчиненню нових злочинів (наприклад, періодично з'являтися до органів пробації, не змінювати місця проживання без дозволу, працевлаштуватися).

Таким чином, рішення суду про УДЗ є результатом всебічного розгляду всіх обставин справи, оцінки ступеня виправлення засудженого та прогнозування ризику вчинення ним нового злочину. Формальне відбуття необхідної частини строку покарання не є автоматичною підставою для звільнення. Суд приймає зважене рішення, керуючись законом та внутрішнім переконанням.