У Нікополі 4 грудня 2024 року провели в останню путь солдата Олега Захарова, який загинув у бою поблизу Пушкініного Покровського району Донецької області. Прощання відбулося за участі рідних, друзів, побратимів, представників міської влади та небайдужих мешканців міста.
Життя та служба Олега Захарова
Олег Захаров народився 23 січня 1979 року у Нікополі. Навчався у школі №19, був активним та життєрадісним хлопцем, захоплювався футболом. Його дитинство було складним через хворобу матері, а з ранніх років він навчався бути відповідальним через багато роботи батька.
Після школи Олег здобув професію електрика у ПТУ №34. Працював на Південнотрубному заводі, а згодом займався будівництвом, долучаючись до важливих проєктів у Маріуполі, Києві, Одесі та Донецьку, серед яких будівництво стадіону “Донбас Арена” та нового аеропорту в Донецьку.
Воєнна служба
18 травня 2024 року Олег вступив до ЗСУ. Він пройшов штурмову підготовку у Німеччині та служив стрільцем у 59-й окремій штурмовій бригаді безпілотних систем імені Якова Гандзюка під позивним “Захар”. Солдат кілька разів отримував поранення, але невдовзі повертався до бойових дій.
Сум і пам’ять
У Олега залишилися мати та брат. Місцева громада разом із родиною вшанувала пам’ять героя. Це не перша втрата для міста: раніше в останню путь проводили також сержанта Віктора Семенова та солдата Сергія Приладишева.
