Олександр Подлубний, командир відділення пожежно-рятувального підрозділу у місті Синельникове, що на Дніпропетровщині, вже понад десять років присвячує своє життя службі в ДСНС. З 2015 року він щодня рятує людей і бореться з пожежами, демонструючи приклад справжнього героїзму.
Професійний шлях і мотивація
Обравши службу рятувальника свідомо, Олександр прагнув допомагати тим, хто опинився у небезпеці. Найбільшим для нього є знання, що завдяки його діям вдалося врятувати життя, домівку або вчасно допомогти людям.
Робота в умовах війни
З початком повномасштабної війни робота рятувальників стала ще небезпечнішою. Після ворожих атак команда розбирає завали, гасить пожежі і шукає постраждалих, зважаючи на ризик повторних обстрілів.
Пам’ятний випадок квітня 2024 року
В один із найважчих днів — після ракетного удару по Синельниковому — команда під керівництвом Олександра шукала людей під завалами приватного будинку. Під загрозою повторної атаки рятувальники виявили сім’ю. На жаль, з-під уламків вдалося врятувати лише восьмирічного хлопчика.
Випробування та підтримка
Найскладнішою стороною роботи залишається усвідомлення втрати людей, яким не вдалося допомогти, навіть борючись до останнього. Саме це навчає зберігати холодний розум і дотримуватися навичок, відпрацьованих до автоматизму.
Найбільшу підтримку Олександр знаходить у родині, яка чекає його вдома і вірить у нього. Також сил додає віра в українців, які здатні вистояти в найтяжчі часи.
Висновок
Для командира пожежно-рятувального підрозділу найбільша нагорода — врятовані життя й вдячність людей. Вважає, що ці речі важливіші за будь-які медалі та відзнаки.
