30 вересня 2026 року Верховний Суд України ухвалив рішення у справі, що стосується звільнення працівниці через допис у соціальній мережі Facebook, пояснили в Інспекції з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради.
Обставини справи
Доцентка Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова опинилася в центрі конфлікту зі студентами під час виборів студентського самоврядування. Після цього на її сторінці у Facebook з’явилися відео та фотографії зі студентами, супроводжені образливими підписами. Університет розцінив це як аморальний вчинок, несумісний із подальшою роботою, та звільнив жінку згідно з пунктом 3 частини 1 статті 41 КЗпП України. Вона оскаржила таке рішення в суді.
Результат судових розглядів
Суди визнали, що одного негативного допису недостатньо для підтвердження аморального проступку. Потрібно було навести конкретні докази порушення та його несумісності із посадою, особливо відносно працівника, який виконує виховні функції. Суд першої інстанції не знайшов переконливих доказів булінгу або інших правопорушень. Верховний Суд підтвердив це рішення, відхиливши касаційну скаргу університету.
Основні висновки та рекомендації для роботодавців
- Аморальний проступок потрібно підтверджувати фактами, припущень недостатньо.
- Необхідно довести, що проступок дійсно не сумісний із подальшим виконанням роботи.
- Поведінка поза робочим часом може враховуватися, але лише в контексті законодавства і посадових обов’язків.
- Публікації в соцмережах розглядаються з урахуванням усіх обставин, а не лише факту появи допису.
- Роботодавець має дотримуватися встановленої процедури звільнення та забезпечити наявність доказів.
Отже, для працівників Дніпра та області важливо знати: поодинокий критичний допис у соцмережах не є автоматичною причиною для звільнення. Роботодавець зобов’язаний аргументувати свої дії відповідно до закону.
