Нові можливості порталу “Дія”, які в день безпечного інтернету були презентовані Міністерствами цифрової трансформації та внутрішніх справ, безперечно, можна вітати. Так само, як і ініціативу Президента Володимира Зеленського щодо того, аби видавати вакцинованим людям похилого віку безкоштовні смартфони з пільговим тарифом на Інтернет. Однак певні застереження і пропозиції щодо цифровізації все ж варто врахувати. Про це йшлося на черговому засіданні ПРОпозиціонери Клубу.
Насамперед слід перестали говорити про Інтернет та його можливості, як про щось окреме, якусь річ у собі. Це засіб комунікації, еволюція пошти, телеграфу, телефона, телевізора, вважає кропивницький журналіст Андрій Трубачев. На його думку, такий інструмент можна порівняти з молотком – мовляв, “з його допомогою можна шпаківню зробити, а можна й добряче поранитись чи навіть вбити”. Бо поряд зі зручністю спілкування, оперативним сервісом і засобом заробляти гроші, існує й небезпека шахрайства, булінгу, негативного психологічного і емоційного впливу на людей і таке інше. Саме тому, переконаний він, є два шляхи, аби Інтернет став ефективним засобом покращення життя громадян.
«Ми можемо поставити всюди умовні прапорці – запровадити цензуру, обмеження, блокування тощо. І коли йдеться про державну безпеку, це і справді виправдано. Водночас ми не можемо скочуватись до країн на кшталт Північної Кореї чи Ірану, бо тоді ми порушуємо принцип демократії, який сповідує, зокрема, і партія «Пропозиція». Другий варіант – займатися освітою та просвітництвом в цій царині, починаючи з дитячого садка, зі шкільної парти. І вчити людей користуватися цим інструментом так, щоб собі не нашкодити, або щоб хтось не нашкодив з його допомогою. І тут якраз і має включитися держава і запровадити спільний проект Мінцифри і Міносвіти – комплексну програму правильної цифрової освіти», – висловив пропозицію медійник.
Андрій Трубачев також звернув увагу на законодавство в цій сфері, яке вже давно потребує апдейту. Мовляв, в цьому плані ми дуже відстаємо від інших країн.
«Наприклад, скріншот зі сторінки в Інтернеті, якщо навіть його автентичність доведена, суд може не прийняти як доказ. Тож повна відсутність покарання за злочини в мережі – наклеп, образу, цькування – мотивує до їх зростання в геометричній прогресії. Ще один аспект стосується кіберполіції. Дуже часто вона реагує вже постфактум, хоча має працювати на випередження, превентивно – шукати нові алгоритми і душити цю «гідру» у зародку, а не коли вже є жертва тих же шахраїв, усіляких маніпуляторів і інших злочинців. Для цього потрібні легальні інструменти. Відтак українське законодавство в галузі кібер- і інформаційної безпеки потребує серйозного удосконалення», – резюмував активіст партії «Пропозиція».