У Новопокровській громаді Дніпропетровщини волонтерка Альбіна Сільчук протягом трьох місяців була своєрідною «сиреною» — слідкувала за повітряними тривогами та повідомляла мешканців про загрозу. Вона розповідає, що через постійну напругу втрачала відчуття часу, а емоційне вигорання спонукало її звернути увагу на психічний стан односельців.
Волонтерство в період війни
З початку повномасштабного вторгнення Альбіна активно допомагала переселенцям і захисникам, організовуючи гуманітарну допомогу у громаді. Оскільки у Новопокровській громаді не було звукової системи оповіщення, вона створила групу «Сирена Новопокровської громади» для інформування людей у будь-який час доби. Проте постійна напруга призвела до вигорання і виснаження.
Психологічна підтримка мешканців
До 2024 року в громаді психологічну допомогу отримували лише школярі, а дорослі залишалися без фахової підтримки. Люди збиралися на спільні заняття, які давали їм відчуття підтримки, проте це не замінювало системної роботи. Саме тому громада долучилася до пілотного проєкту Міністерства соціальної політики щодо створення Центру життєстійкості.
Центр життєстійкості у Луговому
Після кількох місяців підготовки центр відкрився для надання психосоціальної підтримки. Для волонтерки Альбіни це стало новою роллю — вона пройшла навчання та почала працювати соціальною менеджеркою. Спочатку місцеві мешканці ставилися до послуг психологів з недовірою, але поступово, завдяки арттерапії і тренінгам, попит на допомогу зростав.
Створення програми підтримки без фінансування
Пілотний проєкт зазнав труднощів із фінансуванням, тому команда працювала на волонтерських засадах, щоб не залишати бажаючих без допомоги. З часом громада ухвалила рішення закріпити підтримку на рівні місцевої ради. Була створена робоча група за участю представників органів влади, громадських організацій та спеціалістів, яка провела опитування жителів для виявлення найбільших проблем.
За результатами розроблено Програму з охорони психічного здоров’я та психосоціальної підтримки населення на 2026–2028 роки. Хоча на цей час окремого бюджету немає, ключовим є старт її реалізації.
Реальні результати допомоги
- Проведення груп підтримки для сімей військових;
- Арттерапія і тренінги у школах, дитсадках і будинках культури;
- Навчання літніх людей соціальною працівницею;
- Виїзди психологів у села для консультацій;
- Створення координаційної ради психологів і довідника «ментальних маршрутів».
Завдяки цим заходам понад 1000 мешканців громади вже отримали необхідну підтримку.
Досвід Альбіни Сільчук демонструє, що важливо починати роботу над допомогою, навіть якщо на початковому етапі немає стабільного фінансування. Адже зміни починаються з активної позиції самих мешканців.
Для жителів Дніпра та області цей приклад може стати мотивацією активізувати суспільно важливі ініціативи у своїх громадах.
