Київський апеляційний суд місяцями не може ухвалити рішення щодо застави для депутата Дніпровської міськради від «Слуги народу» Дмитра Свердліна, якого підозрюють у схемі розкраданні держземель на 25 млн грн. Генпрокуратура оскаржує «смішну» заставу, але справа стоїть на місці. Про це повідомляє “Дніпро Оперативний“.
Депутата Дніпровської міської ради від «Слуги народу» Дмитра Свердліна підозрюють у розкраданні понад 500 гектарів державної землі на суму понад 25 мільйонів гривень. Печерський районний суд Києва визначив для нього заставу у 605,6 тисячі гривень. Це у 40 разів менше, ніж сума можливих збитків державі.
Генеральна прокуратура оскаржує це рішення, вимагаючи 6 мільйонів гривень застави. Проте Київський апеляційний суд уже кілька місяців не може ухвалити остаточне рішення, постійно переносячи засідання.
Як суд тягне з рішенням
Київський апеляційний суд розглядає апеляційну скаргу Генеральної прокуратури з вересня 2025 року. Засідання призначалися 18 та 30 вересня, потім на 8 жовтня, але рішення досі немає.
Показово, що 8 жовтня суд лише витребував матеріали з Печерського райсуду, хоча до цього вже проводилося два засідання. Лише після публікацій у ЗМІ та журналістських запитів про рух справи вона знову з’явилась у розкладі суду.
Журналісти «Дніпра Оперативного» зверталися до Київського апеляційного суду із запитом, коли ж буде розглянута скарга прокуратури. В останній відповіді суду від 27 жовтня йдеться, що інформації про дати розгляду або перенесення засідань у справі немає.
«Київський апеляційний суд відмовляє у частині задоволення Вашого запиту щодо надання інформації про терміни завершення розгляду апеляційної скарги, оскільки такою інформацією не володіє», — йдеться у відповіді суду.
У документі також наголошено, що «втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб забороняються». Фактично суд розцінив журналістський запит як можливий тиск на суддів.
Згідно з розкладом засідань, 6 листопада Київський апеляційний суд вчергове планує спробувати вирішити, чи збільшувати розмір застави для депутата Свердліна.
Така ситуація виглядає особливо дивною, коли йдеться про справу, де фігурує депутат від правлячої партії та масштабне розкрадання державного майна. З одного боку, цілий Офіс Генерального прокурора оскаржує занадто м’який запобіжний захід, а з іншого, нібито незалежний апеляційний суд місяцями не може ухвалити рішення.
Що за історія із заставою
Печерський районний суд Києва у серпні 2025 року визначив для Дмитра Свердліна заставу у 605,6 тисяч гривень. Прокуратура вимагала 6 мільйонів гривень, обґрунтовуючи це масштабами справи та можливими збитками державі на суму понад 25 мільйонів гривень.
Суд пояснив, чому призначив таку невелику заставу, бо офіційно у Свердліна начебто немає грошей заплатити більше. Суддя послався на «майновий та сімейний стан підозрюваного». Справді, згідно з декларацією, депутат оформив квартиру на батька, а машину на дружину. Адвокат депутата навіть просив про особисте зобов’язання замість застави!
За умовами суду, Свердлін мав здати закордонний паспорт, не залишати межі України та не контактувати зі свідками, зокрема працівниками Держгеокадастру. Водночас сам депутат продовжує працювати у цьому відомстві, де, за даними слідства, зберігаються документи по справі.
Нагадаємо, що саме коли Свердлін очолював управління Держгеокадастру, могли бути підписані понад 100 наказів, що дозволили передати державні землі у приватну власність через фіктивні схеми. Земельні ділянки оформлювали на підставних осіб, після чого швидко перепродавали.
Разом зі Свердліним підозрюють ще трьох колишніх посадовців — Олександра Овсюка, Володимира Гавриленка та Романа Лещенка. Усім фігурантам загрожує до 12 років ув’язнення з конфіскацією майна.
Справу Свердліна можна вважати показовою, бо попри гучні підозри та мільйонні збитки, суди затягують розгляд, а ключовий фігурант продовжує працювати у системі, де і отримав підозру за корупційні зловживання. Виникають питання: чому суд першої інстанції виявив таку поблажливість до депутата? Чому прокуратура так довго не може добитися від апеляційного суду рішення щодо перегляду умов застави та чому підозрюваний, якому заборонено контактувати зі свідками, досі працює у структурі, де все це сталося? Схоже, історія зі депутатом Свердліним ілюструє типову для українського правосуддя ситуацію, коли суди «перечікують», поки вщухне медійний розголос у справах топ-корупціонерів, ЗМІ припинять слідувати за справою, щоб уже у відносних «тиші та спокої» виносити будь-які рішення, не переживаючи, що через них виникне суспільний осуд.
