Коли у голови Касаційного Господарського Суду України Богдана Львовам виявили російське громадянство, в черговий раз постало питання «А судді хто?». Хто ж займає ключові місця у найважливіших державних структурах як на найвищому рівні, так і на регіональному. Як взагалі у вищих ешелонах влади країни, що обороняється від агресора люди, що пов’язані з цим самим агресором мають допуск до секретної інформації.
З цим розбиралися журналісти видання “Днепр Главное”.
Неважко зауважити, що недбалість, а то й злочинна діяльність чиновників безпосередньо відображається на ситуації із суспільством. І Дніпропетровщина не стала винятком.
Так, з початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну, регіон захлеснула хвиля злочинності, пов’язана з незаконною міграцією з країни і навіть торгівлею живим товаром. І все це навряд чи випадково збіглося з приходом на посаду начальника Головного управління Державної міграційної служби на Дніпропетровщині лише за два місяці до початку війни вихідця з прокуратури та Держбюро розслідувань Богдана Чегіля.
Результати не змусили на себе довго чекати. І вже з березня у ЗМІ мало не щодня спалахували скандали та викриття фактів організації виїзду за кордон тих, кому це заборонено законом. Також подив і обурення громадян викликали вдалу втечу через нібито неприступний кордон кримінальної верхівки разом зі своєю гвардією – тих, хто навіть з-за кордону продовжує розхитувати обороноздатність країни та планує змови в Україні.
І зовсім не секрет, що за наявності певної суми вам на вибір можуть запропонувати будь-який з численних варіантів перетину кордону з оформленням усіх необхідних документів. Ну, а хто саме займається їх оформленням та узаконенням – зрозуміло. У результаті ті, хто має відстоювати незалежність своєї Батьківщини, протистояти загарбникові, виявляється «приписаним до віденської тероборони».
За сім місяців, протягом яких на Дніпропетровщині шириться міграційний бізнес, ми не бачимо жодних спроб нормалізувати ситуацію. Окрім затриманих пішаків у цій грі до відповідальності так нікого і не притягнули – що породжує цілковиту впевненість організаторів у власній безпеці.
Чого ж тоді можна чекати, якщо судять ті, хто не має права згідно із законом, а за порядком стежать ті, хто його під себе і прописують?