Лейтенант Роман Валерійович, командир підрозділу 108-ї Кодацької бригади територіальної оборони ЗСУ, отримав позивний “Механік” серед побратимів. Його військовий шлях розпочався з відчуття відповідальності і змінився внаслідок випадковості, повідомляє “Наше місто” з посиланням на офіційну сторінку бригади у Facebook.
Передвоєнне життя
До початку повномасштабної війни Роман працював інженером-технологом і займався ремонтом автомобілів у гаражах. Через проблеми із зором він мав “білий квиток”, а кілька повісток тривалий час залишалися без відповіді. Все змінилося під час однієї поїздки за сигаретами на мопеді, коли він отримав повістку з формулюванням “до окремого розпорядження”. У той момент Роман усвідомив – настав час виконувати військовий обов’язок.
Військова кар’єра на фронті
- Починав службу як водій без амбіцій до командування.
- Згодом став командиром відділення, потім очолив взвод.
- Після вибуття ротного за станом здоров’я очолив роту.
Як зазначає командир, вибору не було – потрібно було відповідати за людей, вести документацію та тримати підрозділ на позиціях.
Виклики на фронті
Одними з найбільш складних звитяг стали бої в районах Халандів та Дорожнянки, де рота фактично виконувала завдання батальйону на довгій ділянці фронту. Постійні атаки FPV-дронів вимагали злагоджених дій, тому бійці застосовували різні засоби укриття: накривалися піддонами та засипалися землею, що було найбільш ефективно.
Особисте життя і пріоритети
Війна кардинально змінила життя Романа — відклалися плани на власний будинок, змінилися стосунки та мирні мрії. Нині він зосереджений на головному завданні — зберегти життя побратимів і виконати бойові обов’язки до кінця.
Фото: 108 Кодацька бригада територіальної оборони ЗСУ
