За останні три роки в Україні тисячі дітей дорослішають у складних умовах війни. Фотографка з Дніпропетровщини Вероніка Стащак у межах проєкту «Простір дитинства» зібрала знімки дітей із прифронтових регіонів: Донеччини, Дніпропетровщини, Сумщини, Миколаївщини, Херсонщини та Харківщини.
Документування дитинства під час війни
Вероніка не лише фотографувала дітей, але й проводила з ними час, гралася та спостерігала за їхніми реакціями. Вона відзначила контраст між жорстокою обстановкою зовні та щирою дитячою радістю всередині. Діти продовжують гратися, сміятися та підтримувати дружбу, незважаючи на повітряні тривоги, вибухи та інші загрози.
Одним із яскравих моментів, що залишився в пам’яті фотографки, став випадок на Дніпропетровщині, коли під час проліту військової авіації маленька дівчинка заспокоїла Вероніку словами: «Не бійся, це наші». Ця фраза відображає, як війна стає частиною життя дітей.
Значення «Простору дитинства»
Проєкт не зосереджується на руйнівних аспектах війни, а намагається передати образ дітей — їхню невинність, дружбу, здатність радіти навіть у складні часи. Це свідчення важливості збереження дитячого світу, якого не змогла забрати війна.
Фотографії стали частиною виставкових експозицій. Зокрема, 1 червня 2026 року на День захисту дітей у Львові відбулася презентація творчості Вероніки на базі Української баптистської теологічної семінарії.
Вплив війни на дітей України
- Звичні дитячі стани — безтурботність, ігри, спілкування — змінені тривогами та небезпекою.
- Діти швидко адаптуються, але війна не повинна ставати нормальною частиною їхнього життя.
- Підтримка та увага від дорослих допомагають зберегти дитинство навіть у найскладніших умовах.
Вероніка Стащак своєю роботою нагадує про необхідність зберегти в пам’яті справжнє дитинство українських дітей під час війни, їхню силу та здатність залишатися дітьми попри всі труднощі.
