У нашому суспільстві, що за багато років постраждав від корупції, щільно вкоренився стереотип, що гучні справи, навіть з, здавалося б, очевидною неправотою і відповідальністю однієї зі сторін, «розвалюються» в судах і звинувачувати в цьому прийнято, як правило, недосконалість нинішнього законодавства, прокуратуру та судову систему. Але чи завжди «збій справедливості» відбувається вже на цій ланці ланцюжка діловодства? І хоча побита фраза про «перевертнів у погонах, на щастя, вже здається швидше запиленим артефактом «темних» 90-х та бурхливих «нульових», — схоже, і зараз її рано списувати до архіву неактуальних. Як мінімум, можна сміливо стверджувати – від професіоналізму та «охайності» слідчого залежить дуже і дуже багато. У подробицях на конкретному та показовому прикладі розбиралися журналісти порталу 49000.com.ua.
Переглядаючи масу свого часу гучних і скандальних справ, які, всупереч логіці та очікуванням постраждалих, закінчилися нічим або в найкращому разі — тяганиною та слабкими надіями на дослідження та нові судові позови, увагу редакції привернула одна, досить примітна.
Згідно з судовими матеріалами, у 2020 році дві родини з Дніпра з подивом виявили, що їхнє житло ще у 2016 році було вписано до статутного капіталу компанії, яка оголосила себе банкрутом. Самі квартири швидко продали квартири на торгах у Запоріжжі. Тобто група невідомих шахраїв злочинним шляхом заволоділа цілою низкою квартир мешканців Дніпра. Сама фірма (ТОВ «КМ-77», код ЄДРПОУ 24906395) пізніше була визнана фіктивною, а вирок було винесено вирок «фунту»-керівнику. Чорні рієлтори нібито втекли.
Позбавлені беззаконня своїх будинків сподівалися, що правоохоронні органи розберуться в примітивній і явній шахрайській рейдерській схемі. У 2020 році Нацполіція в Дніпропетровській області завела кримінальне провадження № 4202004000000054. Викрити та «вивести на чисту воду» цю рейдерську схему було доручено слідчому Юлії Анатоліївні Івановій. Слідчий Іванова взялася за справу завзято, добившись арешту майна. Однак далі все чудово перекинулося з ніг на голову. Через кілька років і безліч томів матеріалів, коли клієнти усвідомили «розклад» у судових справах, виявилося, що фірма придбала квартири як сумлінний покупець на цілком законних підставах. І, відповідно, могла ними розпоряджатися на свій розсуд. Тобто після цього «розслідування», потерпілим не тільки не повернули квартири, а злочинці втекли, а й з нерухомістю ошукані справжні власники остаточно розпрощалися. Дуже дивний підсумок: здавалося б, досить велика і абсолютно «прозора» справа, яка могла б суттєво «підштовхнути» кар'єру слідчого, на роки занурилася у тяганину й у результаті повністю розвалилася.
І тут-то і з'ясувалося, що слідчий з «народним» прізвищем уже не раз потрапляв у поле зору дніпровських і навіть національних ЗМІ у зв'язку зі скандальними чи «тупиковими» справами.
Саме вона «розслідувала» рейдерське захоплення підприємства «НВАЛ», яке володіє комерційною нерухомістю у Дніпрі, власники якого вже тривалий час борються за свій бізнес та майно. І, схоже, результати роботи слідчої Іванової порадували їх так само, як і власників квартир, «віджатих», через запорізьку фірму-пустушку. Прикметно так само й те, що чи не головним фігурантом цього скандалу був Микита Загрійчук, юрист і пізніше до 20 січня 2022 року, голова Дніпровської РДА Дніпропетровської області. Загрійчук фігурує як засновник у фірмах, пов'язаних із сумнозвісним підприємством «Дельмар Люкс» та причетних до схеми зі скандальним бізнес-центром у Дніпрі, на якому Олександр Петровський спільно з кримським колаборантом Костянтиновим вкрали у держави 300 мільйонів гривень. А ось роль слідчої Юлії Іванової у цій історії була медіа практично не поміченою. І, як показують подальші приклади, абсолютно незаслужено.
Багато «слідів» слідчий Іванова залишила нещодавно в Кам'янському та Кам'янському районі.
Один із цих скандальних епізодів діяльності слідчого пов'язаний із минулорічними подіями. Житель Кам'янського, батько сімейства Денис, втомившись від постійного свавілля, який влаштовували розповсюджувачі наркотиків, вирішив з друзями покласти край беззаконню та даному бізнесу в їхньому мікрорайоні. Йшлося про протидію «роботі» Ігоря Грабовинського, відомого в Кам'янському наркодилері, із завидним послужним списком із кримінальних справ. Але після розмови небайдужих місцевих із наркобізнесменом події почали розгортатися зовсім не так, як розраховували добропорядні кам'янчани. Наркоділець поскаржився в поліцію на побиття і навіть те, що в нього стріляли. Ще раз особливо наголосимо, що сам він раніше залучався за цілим «букетом» статей, у тому числі за вбивство, незаконне поводження зі зброєю та зґвалтування. Був «заслуженим» сидільцем. Але, мабуть, усе це не завадило йому мати доброзичливців у правоохоронних органах. У результаті слідча Іванова отримала дозвіл суду проводити слідчі дії… щодо Дениса (зокрема і обшук у квартирі його сім'ї), який спробував боротися з діяльністю Грабовинського та його «заставників». І, як пізніше виявилося, «баризі» повернули вилучену зброю, а також автомобіль «мерседес». А через такі «слідчі результати» у ЗМІ Кам'янського прокотилася хвиля публікацій про те, що обласна поліція кришує наркотрафік.
Ще одне виробництво імені Іванової стосується дитячого порно. Два роки тому працівники відділу протидії кіберзлочинам на Дніпропетровщині виявили поширення в мережі Інтернет зображень, які містять дитячу порнографію. Зловмисниця, мешканка Вільногірська, у мережі «ВКонтакте» пропонували за грошову винагороду відеопродукцію, яка містить ознаки дитячої порнографії, пізніше поширюючи отриману через месенджери. Відбувся суд, який відправив зловмисницю під варту. За цю надзвичайно огидну діяльність їй загрожувала від 7 до 12 років позбавлення волі.
Адвокати спробували домогтися того, щоб підсудну випустили на волю під певні гарантії. Але суд став на бік слідчої Іванової, яка вимагала тримати ту за ґратами. Вона повторювала свої вимоги кілька разів – у результаті підсудна присіла до СІЗО надовго.
А далі знову несподіванки: чи то творець недитячого відео з дітьми дозріла в СІЗО до «конструктивної» розмови зі слідчим, чи то Іванова отримала звідкись «інструкції», — причини невідомі, — але наша борчиня зі злочинністю звернулася до суду. щоб її прохання про продовження терміну тримання під вартою залишили без розгляду.
В результаті суд підозрювану відпускає під куди комфортніший — домашній арешт:
Чільне місце у списку «кам'янських подвигів» Юлії Іванової посідають і ті, що пов'язані з комунальними підприємствами. Одне з них – розслідування «гріхів» у місцевому КП «Трамвай». 2019-го слідчий настільки щільно взялася за нього, що в її розпорядженні опинилися практично всі матеріали, що стосуються діяльності міських перевізників.
Далі – за тією ж схемою: Іванова з ентузіазмом досягла постійного продовження терміну розслідування виробництва (читай: часу на «роздум» підслідних).
І так доти, доки комунальники, мабуть, не ухвалили «правильне» рішення або не було досягнуто якихось інших домовленостей. І тоді слідчий Іванова до суду бути перестала, а суддя пішов назад.
Здавалося б, за такі «успіхи» протягом багатьох років, як у Юлії Іванової, інші слідчі, можливо, давно б опинилися якщо не на лаві підсудних, то «з вільчим квитком» звільненими з органів. Але, мабуть, є у правоохоронці щось схоже на індульгенцію. І максимум, що з нею сталося, це усунення з посади старшого слідчого – просто слідчого. Але, враховуючи масштаби справ, що раптово «розсипалися», різницю в зарплаті вона відчула навряд чи.
Тоді що ж це за сила, яка здатна видавати у Дніпрі такі індульгенції? На умовах анонімності наше джерело в правоохоронних органах повідомило, що працює в правоохоронній системі слідчий Іванова вже давно, переважно займаючись економічними справами (хоча, як ми переконалися, спектр її професійних інтересів набагато ширший). Ті ж джерела у відомстві називають Юлію Іванову креатурою покійного генерала Віталія Глуховери, колишнього сусіда… «авторитетного» бізнесмена Олександра Петровського, більш відомого на прізвисько «Нарік». До речі, саме групу Нарика-Петровського у ЗМІ найчастіше пов'язують зі скандалами з вилученням нерухомості у дніпрян. Широко обговорюється грандіозний мафіозний «спрут» із чорних ріелторів, нотаріусів, та… корумпованих правоохоронців.
Збіг? - Не думаємо (с). Для цього варто звернути увагу на такі моменти. Багато клопотань слідчого дивовижним чином збігалися за часом і об'єктами з «цілями», які атакували якісь сили, які називають себе борцями з корупцією та незалежними ЗМІ.
Щоб не бути голослівними зазначимо, що те саме КП «Трамвай», крім Юлії Іванової, змушене було відбиватися і від якоїсь організації «Антикорупційна правозахисна рада», керує якоюсь Олександр Снисар. Паралельно з Івановою громадські діячі організовують цілу низку заходів з дискредитації КП, через ЗМІ та соцмережі чинять тиск на кам'янських перевізників.
Як інший приклад такої «співпраці» можна розглядати «роботу» з громадами Верхньодніпровського району. 2019-го слідча займалася питаннями, пов'язаними з нібито розтратою мільйонних коштів на проведення інвентаризації.
Через суд слідчий знову-таки домігся дозволу на доступ до речей та документів громад. І, знову-таки, доти, доки це було необхідно. Далі Іванова знову на судові засідання... не приходить.
Цікавою тут виглядає і традиційна «співучасть» організації «Антикорупційна правозахисна рада» у наведенні статусу-кво у громадах Верхньодніпровського району. Знову таки звинувачення депутатів у незаконній діяльності, спроби тиску й надалі за списком.
Подібних прикладів «залпових» ударів з усіх стволів по вказаному зверху об'єкту – достатньо. Причому, у різних сферах діяльності.
А тепер ще цікавіше. Доробки «Антикорупційної правозахисної ради» систематично висвітлюються на телеканалі D1. Та й сам Снисар є найчастішим гостем різних телепрограм даного каналу. Мало того, 2018-го організація підписала з ПП «Телерадіокомпанія «РЕГІОН» (D1) «Меморандум про співпрацю».
Ну, а те, що цей телеканал безпосередньо пов'язаний з «авторитетним бізнесменом» та меценатом Олександром Петровським-Нариком і діє в його інтересах – секретом давно не є ні для кого у Дніпрі.
І вже з огляду на це можна говорити про те, що якийсь паззл складається. Стає зрозумілим, звідки з'явилася така широка спрямованість «роботи» слідчого: наркотики, відібрання нерухомості, кіберзлочинність, рекет бізнесу та «окошмарювання» комунальних підприємств – дивним чином збігається зі звичною сферою бізнес-інтересів «дніпропетровської» братви.
Тому схоже, що кричуща професійна невдачливість Юлії Іванової пояснюється абсолютно системними та тривіальними у своєму цинізмі причинами. При цьому список «дуже дивних справ» слідчої Іванової, наведений у статті – далеко не повний. Чи справді може «невдачливий» слідчий з непомітним прізвищем і далеко не високою посадою виявитися «перевертнем у погонах» і, водночас, дуже корисним ручним «шукачем» під керуванням куди серйозніших хижаків – читайте в наших наступних матеріалах.