Усі мріють, щоб наше улюблене місто стало більш комфортним та затишним для корінних дніпрян та приїжджих. Щоб воно стало повноцінним європейським містом. Як Відень і Копенгаген, Цюріх та Амстердам. Ініціативна група архітекторів презентувала містянам концепцію просторового розвитку Дніпра. Це не конкретні пропозиції щодо міської забудови, а принципи та правила, якими керуватимуться проектувальники, пише “Наше місто”.
Усі мріють, щоб наше улюблене місто стало більш комфортним та затишним для корінних дніпрян та приїжджих. Щоб воно стало повноцінним європейським містом. Як Відень і Копенгаген, Цюріх та Амстердам. Ініціативна група архітекторів презентувала містянам концепцію просторового розвитку Дніпра. Це не конкретні пропозиції щодо міської забудови, а принципи та правила, якими керуватимуться проектувальники, пише “Наше місто”.
Чим поганий містобудівний досвід недавнього минулого? Учасники дискусії стверджують, що згідно з ним, людина вважалася певним додатком до промислового виробництва. Саме місто було «заводом для життя». А людина – заводською деталлю. Гвинтиком. Тотальна індустріалізація негативно позначилася на комфорті містян. Ситуацію треба змінювати!
Сучасне місто має бути компактним, – стверджує Сергій Филимонов, – член правління обласної організації Національної спілки архітекторів України. – Будь-яке європейське місто цього прагне. Щоб скоротити кількість комунікацій, щоб шлях із однієї точки міста в іншу займав менше часу. Для цього потрібно збільшити щільність міської забудови та щільність населення на одиницю площі.
Ущільнити вулично-дорожню мережу та створити безперервні пішохідні зони
Пам’ятається, радянські чиновники закликали стерти межу між містом та селом. Певною мірою їм це вдалося. Наші великі міста – гібриди цих видів населених пунктів. Вони розмазані по простору, як вершкове масло по бутерброду.
– Не повинно бути хуторів та сільської місцевості, які штучно віднесли до міста, – пояснює Сергій Филимонов. – Недостатньо окреслити межею певну місцевість і назвати її містом. Ми вже не індустріальне суспільство, в якому переважній більшості потрібно їхати на завод. Люди працюють у різних місцях. Ми цінуємо їхній час і прагнемо, щоб вони доїхали до своїх робочих місць швидко та комфортно. Для цього необхідно ущільнити вулично-дорожню мережу. Ця мережа схожа до кровоносних судин, забезпечує нормальну життєдіяльність багатотисячного міста.
Архітектор підкреслив, що зараз у пріоритеті особисті автомобілі, що створює на дорогах затори та пробки. Доцільно було б надати перевагу громадському транспорту, яким користується більше містян.
Автори концепції говорили також про створення не однієї-двох, а каркасу безперервних пішохідних зон. Нагадаємо, що створювати пішохідний простір Дніпра почали ще до початку великої війни. Таким об’єктом стала оновлена Успенська площа.
— Це один із об’єктів, який згідно з нашою філософією розвитку міського простору, насамперед призначений для пішоходів, — зазначав у грудні 2021-го міський голова Борис Філатов. – Було багато критики з приводу того, що цілі вулиці закривають для автомобільного руху та віддають їх пішоходам (вулиці Яворницького та Короленка). Але це тенденція світової урбаністики.
На думку головного архітектора Дніпра Дмитра Волика, сьогодні цю площу можна розглядати як одну з локацій пішохідного каркасу.
Унікальні історичні споруди Дніпра будуть збережені та відреставровані
Запропонована концепція передбачає не лише нові проєкти, а й збереження знаменитих історичних будівель Дніпра. Адже географічне розташування обласного центру та його історія справді унікальні.
Нагадаємо, що саме у нас річка Дніпро робить розворот на 90 градусів у районі Мерефо-Херсонського мосту. Ця напружена рівновага взаємодії Землі та Води – одна з головних «фішок» міста. Наш центральний проспект – дивовижний приклад містобудівної думки, реалізованої на дніпровських кручах.
Продовження та інші новини Дніпра читайте за посиланням.