Командир роти 108-ї Кодацької бригади територіальної оборони Віктор, відомий під позивним «Бумер», провів понад 150 днів у повному оточенні на передових позиціях. Про це повідомляє «Наше місто» з посиланням на фейсбук-сторінку бригади.
Важкі втрати та бойові випробування
Під час висування на позиції Віктор і його підлеглі зазнали суттєвих втрат: загинули бійці другої групи — «Старий», «Хантер» та «Кіт», місцезнаходження останнього досі невідоме. Наступним прильотом ворожої зброї загинув боєць на прізвисько «Дядя Міха». Всі місця поховань зафіксовані географічними координатами, і військові планують передати тіла загиблих рідним після звільнення територій.
Захист і підтримка
На позиції командир залишився разом з бійцем Сергієм («Дядя Фьодор»), разом вони пережили численні мінометні та артилерійські обстріли, застосування фосфорних боєприпасів і ворожі штурми. Під час боїв українським військовим допомагали дрони союзників, які забезпечували розвідку та знищення позицій ворога. В одному випадку «Бумер» знайшов у планшеті полоненого російського офіцера плани захоплення українського села, які були передані командуванню і використані у подальших операціях.
Протистояння тривало понад п’ять місяців
Оборона тривала протягом січня, лютого, березня, квітня та травня — загалом понад 150 днів. Учасники боїв вийшли на «велику землю» 3 червня. За цей час вони не лише відбивали атаки ворога, а й рятували побратимів. Зокрема, Віктор врятував життя бійцю зі 225-го окремого штурмового полку, який залишався сам на позиції 4 місяці з пораненням та гангреною руки, яку довелося ампутувати на місці.
Виклики постачання й боротьби
Попри складнощі з забезпеченням, 108-ма бригада та її союзники використовували вантажні дрони для доставки необхідних припасів. Однак ворог постійно контролював повітряний простір, збиваючи значну кількість безпілотників. Незважаючи на обстріли та постійний тиск, захисники тримали позиції без змін із січня до червня.
Плани командира
Віктору 37 років. Після завершення війни він планує доглядати за батьками та відкривати власну справу разом із побратимами. Його історія — приклад незламності і відваги захисників Дніпропетровщини.
Читайте також:
- Історія бійця з Дніпропетровщини, який приєднався до піхоти
- Як Дніпропетровщина приймає евакуйованих з прифронтових територій
- Юний шахіст із Дніпра став чемпіоном України
