Ігрень сьогодні – це один з житлових масивів міста Дніпра, але століття тому ця місцевість мала інший вигляд. Ігренський острів, розташований у гирлі річки Самара, був відокремлений від материка річкою Шиянкою. Зміни ландшафту відбулися після будівництва Дніпрогесу і Придніпровської теплоелектростанції: тут з’явилися дамби, а частина річки Шиянки була засипана промисловими відходами, через що острів поступово перетворився на півострів.
Археологічні пам’ятки та історія
Дослідники виявили на території Ігрені близько 20 історичних та археологічних пам’яток. Тут простежуються сліди поселень від епох палеоліту, мезоліту, неоліту, бронзової доби, Київської Русі та козацького періоду XVII–XVIII століть.
Старша наукова співробітниця Музею історії Дніпра Катерина Попович зазначає, що ці землі були привабливими для людей ще з давніх часів завдяки розташуванню біля Дніпрових порогів, багатим рибним угіддям і зручним річковим переправам, що полегшували подорожі та торгівлю.
Козацькі переправи та оборонні споруди
Історія Ігрені тісно пов’язана зі слов’янськими племенами уличів та пізнішими бродниками, які контролювали переправи, займалися рибальством і промислами. Особливу цікавість становить острів Мийка з залишками оборонних споруд XVIII століття, що охороняли переправи через Дніпро.
Сучасний статус території
Частина Ігренського півострова оголошена заповідною зоною. Наприклад, прибережна територія Попового мису, де знаходиться стоянка Ігрень-8, відома мезолітичними та неолітичними пам’ятками, старовинним кладовищем XVIII–початку XX століть і рядом інших історичних об’єктів.
Незважаючи на міську забудову, Ігрень залишається важливою та унікальною територією для дослідження історії Дніпра та регіону в цілому.