Зіткнувшись із неприємними проявами вандалізму та хуліганства, суспільство закономірно ставить питання про відповідальність. Яке покарання чекає на тих, хто псує майно та порушує громадський спокій в Україні? Це питання набуває особливої актуальності на тлі зростання подібних інцидентів та необхідності забезпечення правопорядку. Які юридичні наслідки передбачені для вандалів та хуліганів згідно з чинним законодавством України — розбирався «Дніпро Оперативний».
Що таке вандалізм та хуліганство з юридичної точки зору?
Вандалізм та хуліганство є правопорушеннями, що посягають на різні об'єкти правової охорони, хоча в окремих випадках можуть мати схожі прояви. З юридичної точки зору їх розрізняють за об'єктом посягання, мотивами та характером дій.
Вандалізм згідно з чинним законодавством України, зокрема статтями 194 (Умисне знищення або пошкодження майна) та 297 (Наруга над могилою, іншим місцем поховання або над тілом померлого) Кримінального кодексу України, визначається як:
- Умисне знищення або пошкодження чужого майна.
- Наруга над могилою, іншим місцем поховання або над тілом померлого.
Таким чином, вандалізм насамперед пов'язаний з пошкодженням або знищенням матеріальних об'єктів, що мають певну цінність для власника або суспільства, або з оскверненням місць поховання. Мотиви вандалізму можуть бути різними, але зазвичай включають зневагу до власності, культурних цінностей або пам'яті.
Хуліганство, передбачене статтею 296 Кримінального кодексу України, визначається як грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.
Ключовими ознаками хуліганства є:
- Грубе порушення громадського порядку.
- Мотив явної неповаги до суспільства.
- Особлива зухвалість чи винятковий цинізм.
Отже, на відміну від вандалізму, об'єктом хуліганства є громадський порядок та суспільна мораль. Дії хулігана спрямовані на демонстрацію зневаги до суспільства, порушення спокою та створення дискомфорту для оточуючих. Хоча хуліганські дії також можуть супроводжуватися пошкодженням майна, головним є саме порушення громадського порядку та зухвалий характер поведінки.
Пошкодження майна: коли це кримінал, а коли адміністративне правопорушення
З юридичної точки зору, розмежування між кримінальною та адміністративною відповідальністю за пошкодження майна в Україні залежить від кількох ключових факторів: розміру завданої шкоди, способу пошкодження, мотивів правопорушника та наявності кваліфікуючих ознак.
Кримінальна відповідальність за пошкодження майна настає у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, зокрема у статті 194 (Умисне знищення або пошкодження майна) та статті 196 (Необережне знищення або пошкодження майна).
Кримінальним правопорушенням вважається умисне пошкодження майна, якщо воно:
- Заподіяло шкоду у великих розмірах. Великим розміром шкоди вважається сума, що у двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
- Вчинене шляхом підпалу, вибуху або іншим загальнонебезпечним способом.
- Спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки.
За такі дії передбачені різні види покарань, включаючи штраф, громадські роботи, виправні роботи, обмеження або позбавлення волі.
Крім того, кримінальна відповідальність може наставати за необережне пошкодження майна, якщо це спричинило тяжкі тілесні ушкодження або загибель людей (стаття 196 КК України).
Окремо Кримінальним кодексом передбачена відповідальність за умисне знищення або пошкодження майна, вчинене під час масових заворушень (стаття 294), а також за наругу над могилою, іншим місцем поховання або над тілом померлого, що також включає пошкодження відповідних об'єктів (стаття 297).
Адміністративна відповідальність за пошкодження майна передбачена Кодексом України про адміністративні правопорушення (КУпАП). Зазвичай, адміністративні правопорушення у цій сфері стосуються випадків, коли завдана шкода є незначною і не тягне за собою наслідків, що вимагають кримінального покарання.
До адміністративних правопорушень, пов'язаних з пошкодженням майна, можуть відноситися:
- Дрібне хуліганство (стаття 173 КУпАП), яке може включати пошкодження майна, якщо воно супроводжується нецензурною лайкою, образливим чіплянням до громадян та іншими подібними діями, що порушують громадський порядок.
- Пошкодження або розкрадання межових знаків (стаття 56 КУпАП).
- Пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв, порушення правил їх експлуатації (стаття 61 КУпАП).
- Пошкодження захисних лісових насаджень і полезахисних лісових смуг (стаття 65-1 КУпАП).
- Необережне пошкодження військового майна (стаття 172-12 КУпАП).
За вчинення адміністративних правопорушень передбачені такі стягнення, як попередження або штраф.
Яка відповідальність передбачена за хуліганство?
За хуліганство в Україні передбачена як адміністративна, так і кримінальна відповідальність, залежно від характеру та наслідків вчиненого правопорушення.
Адміністративна відповідальність
За дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян (стаття 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення), передбачено:
- Штраф від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
- Громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.
- Виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням 20% заробітку.
- Адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.
Кримінальна відповідальність
Стаття 296 ККУ (Хуліганство) передбачає відповідальність за грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом. Залежно від кваліфікуючих ознак, передбачені такі види покарань:
- Частина 1: Штраф від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або громадські роботи на строк від 200 до 400 годин, або пробаційний нагляд на строк до 5 років, або обмеження волі на той самий строк.
- Частина 2: Ті самі дії, вчинені групою осіб, – караються обмеженням волі на строк до 5 років або позбавленням волі на строк до 4 років.
- Частина 3: Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони були пов'язані з опором представникові влади або представникові громадськості, який виконує обов'язки з охорони громадського порядку, чи іншим громадянам, які припиняли хуліганські дії, – караються позбавленням волі на строк від 2 до 5 років.
- Частина 4: Дії, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, якщо вони були вчинені із застосуванням вогнепальної або холодної зброї чи іншого предмета, спеціально пристосованого або заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень, – караються позбавленням волі на строк від 3 до 7 років.
Відшкодування завданої шкоди при вандалізмі та хуліганстві
У випадках вчинення вандалізму або хуліганства, окрім адміністративної чи кримінальної відповідальності, передбачена також цивільно-правова відповідальність, яка полягає у відшкодуванні завданої шкоди. Це регулюється Цивільним кодексом України (ЦКУ).
Відшкодування шкоди при вандалізмі
Оскільки вандалізм часто пов'язаний з умисним знищенням або пошкодженням майна, стаття 1166 ЦКУ є ключовою. Вона встановлює загальне правило, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Таким чином, особа, яка вчинила акт вандалізму і пошкодила або знищила чуже майно, зобов'язана відшкодувати вартість пошкодженого або знищеного майна, а також інші збитки, пов'язані з цим.
У випадках наруги над могилою, іншим місцем поховання або над тілом померлого, хоча це і не завдає прямої матеріальної шкоди майну в традиційному розумінні, потерпілі можуть вимагати відшкодування моральної шкоди на підставі статті 1167 ЦКУ, якщо така шкода була завдана неправомірними діями.
Відшкодування шкоди при хуліганстві
Хуліганські дії можуть супроводжуватися не лише порушенням громадського порядку, а й завданням майнової шкоди (наприклад, пошкодження вітрин, транспортних засобів, лавок тощо) або завданням тілесних ушкоджень.
- У разі пошкодження майна під час хуліганства, застосовується стаття 1166 ЦКУ, і винна особа зобов'язана відшкодувати завдані збитки в повному обсязі.
- У разі завдання тілесних ушкоджень під час хуліганства, потерпілий має право на відшкодування майнової шкоди, пов'язаної з лікуванням, втраченим заробітком тощо (стаття 1195 ЦКУ), а також на відшкодування моральної шкоди за фізичні та душевні страждання (стаття 1167 ЦКУ).
Порядок відшкодування шкоди
Відшкодування завданої шкоди може відбуватися в добровільному порядку (коли винна особа визнає свою провину та погоджується відшкодувати збитки) або в судовому порядку (коли потерпіла сторона звертається до суду з відповідним позовом).
У кримінальному провадженні потерпіла особа також має право заявити цивільний позов про відшкодування завданої майнової та моральної шкоди безпосередньо в рамках кримінальної справи. Рішення суду у кримінальній справі може одночасно вирішити питання про відшкодування шкоди.
При визначенні розміру відшкодування майнової шкоди враховується вартість пошкодженого або знищеного майна на момент заподіяння шкоди, а також витрати, які необхідно понести для відновлення пошкодженого майна. Розмір відшкодування моральної шкоди визначається судом з урахуванням характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань потерпілого, а також інших обставин справи.
Наслідки для неповнолітніх: відповідальність та роль батьків
Вчинення вандалізму або хуліганства неповнолітніми тягне за собою особливі наслідки, враховуючи їхній вік та рівень розвитку. Законодавство України передбачає як відповідальність самих неповнолітніх, так і відповідальність їхніх батьків або опікунів.
Відповідальність неповнолітніх
Вік, з якого настає юридична відповідальність, є ключовим фактором:
- За адміністративні правопорушення, включаючи дрібне хуліганство або пошкодження майна, неповнолітні несуть відповідальність з 16 років (стаття 12 Кодексу України про адміністративні правопорушення).
- До неповнолітніх віком від 16 до 18 років можуть застосовуватися такі адміністративні стягнення, як попередження, штраф (стягується з власних коштів або коштів батьків чи опікунів), громадські роботи.
- Адміністративний арешт до неповнолітніх не застосовується.
- За кримінальні правопорушення, включаючи вандалізм (умисне знищення або пошкодження майна у великих розмірах, наруга над могилою) та хуліганство (грубе порушення громадського порядку), кримінальна відповідальність настає, як правило, з 16 років (стаття 22 Кримінального кодексу України). За деякі особливо тяжкі злочини відповідальність може наставати з 14 років (частина 2 статті 22 КК України), але вандалізм та звичайне хуліганство до таких злочинів не належать.
До неповнолітніх, які вчинили кримінальне правопорушення, можуть бути застосовані такі види покарань, передбачені статтею 98 Кримінального кодексу України:
- Штраф (за наявності самостійного доходу).
- Громадські роботи (для осіб віком від 16 до 18 років).
- Виправні роботи (для осіб віком від 16 до 18 років).
- Арешт (для осіб віком від 16 до 18 років на строк від п'ятнадцяти до тридцяти діб).
- Позбавлення волі на певний строк (максимальний строк позбавлення волі для неповнолітніх не може перевищувати десяти років, а за особливо тяжкі злочини, поєднані з умисним позбавленням життя людини, – п'ятнадцяти років).
Суд при призначенні покарання неповнолітньому враховує умови його життя та виховання, ступінь розвитку, стан здоров'я, а також вплив дорослих. Замість покарання до неповнолітніх можуть бути застосовані примусові заходи виховного характеру, передбачені статтею 105 Кримінального кодексу України:
- Застереження.
- Обмеження дозвілля і встановлення особливих вимог до поведінки неповнолітнього.
- Передача неповнолітнього під нагляд батьків чи опікунів або педагогічного чи трудового колективу за їхньою згодою, а також окремих громадян на їхнє прохання.
- Покладення на неповнолітнього обов'язку відшкодувати завдані збитки (якщо він має самостійний дохід або майно).
- Направлення до спеціальної навчально-виховної установи для дітей і підлітків, які потребують особливих умов виховання (лише у випадках вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину).
Роль та відповідальність батьків (опікунів)
Батьки або опікуни несуть цивільно-правову відповідальність за шкоду, завдану їхніми неповнолітніми дітьми віком до 14 років (стаття 1178 Цивільного кодексу України). Це означає, що саме батьки будуть зобов'язані відшкодувати майнову шкоду, завдану їхньою малолітньою дитиною внаслідок вандалізму чи хуліганства.
За шкоду, завдану неповнолітньою особою віком від 14 до 18 років, відповідальність несе сама неповнолітня особа на загальних підставах (стаття 1179 Цивільного кодексу України). Проте, якщо у неповнолітньої особи немає достатньо майна для відшкодування завданої шкоди, обов'язок з її відшкодування покладається на її батьків (усиновлювачів) або піклувальників, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини.
Крім того, неналежне виконання батьками або опікунами обов'язків щодо виховання дітей може призвести до адміністративної відповідальності за статтею 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення ("Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей"). Санкції цієї статті передбачають попередження або штраф.
Рекомендації для громадян: як діяти, якщо ви стали свідком вандалізму чи хуліганства
Якщо ви стали свідком акту вандалізму чи хуліганства, ваша правильна та своєчасна реакція може допомогти запобігти подальшим правопорушенням, затримати винних та забезпечити притягнення їх до відповідальності. Ось кілька важливих рекомендацій:
- Забезпечте власну безпеку.
- Негайно повідомте правоохоронні органи.
- Зафіксуйте подію (якщо це безпечно).
- Запам'ятайте деталі.
- Знайдіть інших свідків.
- Не втручайтеся безпосередньо (якщо це не загрожує життю).
- Дочекайтеся прибуття поліції.
- Якщо ви є потерпілим: окрім виклику поліції, зафіксуйте завдану шкоду (фото, відео), збережіть чеки на пошкоджене майно або витрати на відновлення. Зверніться до правоохоронних органів із заявою про вчинення правопорушення та вимагайте відшкодування завданої шкоди.
Ваша активна громадянська позиція та своєчасне повідомлення про випадки вандалізму чи хуліганства допомагають підтримувати правопорядок у суспільстві та сприяють тому, щоб винні особи не залишилися безкарними.