19 квітня 2024 року на Донеччині загинув молодший сержант Ярослав Бабійчук — санітарний інструктор 3-го механізованого батальйону Окремої президентської бригади імені гетьмана Богдана Хмельницького. За час служби він здійснив понад тисячу евакуацій поранених із поля бою. Наразі на сайті Президента України зареєстрована петиція про присвоєння йому звання Героя України посмертно.
Життя та служба Ярослава Бабійчука
Ярослав народився 24 серпня 1987 року. До повномасштабного вторгнення працював реабілітологом у Києві, допомагаючи людям, зокрема дітям, відновлюватись після травм. З початку повномасштабної війни він добровільно вступив до Збройних сил України.
Бойовий шлях Ярослава проходив на найгарячіших ділянках фронту Донеччини. Він надавав першу медичну допомогу та евакуйовував поранених безпосередньо з поля бою під вогнем ворога. За словами бойових побратимів, врятованих ним військових може бути понад дві тисячі.
Надзвичайна відвага на передовій
- Під час контрнаступу на Урожайненському напрямку 2023 року організував стабілізаційний медичний пункт у батальйоні.
- Навчав тактичної медицини військових свого та суміжних підрозділів.
- 19 квітня 2024 року загинув під час евакуації поранених через удар протитанкового ракетного комплексу.
Петиція та подяка побратимів
Ініціатор петиції — майор Олексій Пархоменко, який служив разом із Ярославом. Він наголошує, що Ярослав був легендою серед побратимів і прикладом жертовності й відваги.
Щоб петиція була розглянута, потрібно зібрати 25 тисяч підписів до кінця грудня 2026 року. Підписатися можуть усі громадяни України через офіційний сайт Президентських петицій.
Особисте життя та спадщина Ярослава Бабійчука
В Ярослава залишилися дружина Світлана, донька Марго та батьки. Він мріяв створити реабілітаційний центр для ветеранів після війни. Посмертно Ярослав отримав звання Почесного громадянина Димерської селищної громади та нагороди за збережене життя.
Подяка всім, хто підтримує ініціативу вшанування Героя, який присвятив життя порятунку інших.
