Втрачений шлях до Степногірська
Богдан провів на позиції у Степногірську 292 дні замість запланованих двох місяців. Коли він прибув, ще була можливість доставити військову техніку, але згодом шляхи були перекриті російськими військами, що унеможливило безпечний вихід з позицій.
Шлях до служби
Родом із Боромлі, Сумська область, Богдан почав свою війну ще у 16 років, під час окупації його села. 24 лютого 2022 року, коли почалося повномасштабне вторгнення, він був у брата і став свідком перших вибухів та танків на сусідній вулиці.
Після звільнення села Богдан закінчив навчання у коледжі і в 19 років добровільно вступив до терцентру комплектування. Навчання проходило як в Україні, так і у Франції.
Облаштування позиції та бойові будні
До 128-ї окремої важкої механізованої бригади «Дике Поле» він приєднався і став частиною підрозділу, який зайняв позиції в Степногірську. Позицію довелося облаштовувати майже з нуля: спершу там були лише яма, накриття, маскувальна сітка та клейонка.
Разом з побратимом Богдан навчився розпізнавати звуки розвідувальних дронів та орієнтуватися в місцевості. З часом він передавав свій досвід новим військовим.
Найважчі моменти оборони
Найбільшим випробуванням для Богдана стали 16 днів самоврядного перебування на позиції після загибелі бойового товариша від вибуху ворожого боєприпасу.
Він облаштував додаткові укріплення і цілодобово тримав оборону, незважаючи на постійну загрозу штурму. Вийти з позиції довелося пішки через 16 кілометрів «кімзони» разом із побратимами.
Повернення додому
Першим після виходу з позиції Богдан зателефонував матері, повідомивши, що живий і в безпеці. Під час служби зв’язок із родиною він підтримував через рацію короткими голосовими повідомленнями приблизно раз на тиждень.
Додатково
- 304 дні в оточенні: бійці бригади «Дике Поле» повернулися з найдовшого бойового виходу.
- Бійці бригади «Дике Поле» з Дніпра на квадроциклах евакуювали пораненого з «кілзони».
- Капітан «Космос» з 128-ї бригади розповідає про бої, зв’язок і виживання на передовій.
