27 января, состоялась коллегия Министерства внутренних дел Украины по итогам 2017 года. В частности, министр Арсен Аваков сообщил, что в Украине наблюдалось сокращение количества зарегистрированных преступлений.
Этот отчет проанализировал в эфире радиостанции Голос Столицы эксперт программы реформирования правоохранительной и судебной систем Украинского института будущего Денис Монастырский, сообщает rian.com.ua.
(текст публикуется на языке оригинала)
Ряд чинників ускладнює роботу Міністерства внутрішніх справ, про це заявив міністр внутрішніх справ Арсен Аваков в ході засідання річної підсумкової колегії відомства. Наскільки ефективно працюють наші правоохоронці?
— Фактично треба зазначити, що ми особливо нових цифр, особливо нових підходів не почули. Напевно, перша така була ластівка, десь восени пан міністр в Facebook заявив про те, що радикально знизилась кількість злочинів зареєстрованих і зросла відповідна кількість розкритих злочинів. І відверто, я пам’ятаю реакцію ЗМІ і суспільства загалом. Загалом це було якесь накладення на те, що не можна накласти одне на одного. З одного боку, ми чуємо майже щомісяця про теракти, ми розуміємо, що в наших містах відчуття безпеки ще далеке від ідеалу і взагалі воно відсутнє в багатьох містах. І в той же час ми чуємо про такі акти як зниження кількості взагалі злочинів зареєстрованих. Звичайно, це якраз є накладення тих факторів, які мають обов’язково бути враховані, я маю на увазі, поряд зі статистикою, яка завжди є вказівником якості роботи поліції, але це лише частина. І якщо згадати досвід Польщі, а там, наприклад, звіт про роботу поліції складається з двох частин. Перша частина – це, власне, показники, які є важливими, і друга частина – це вимірювання соціологічними інструментами рівня безпеки. Це абсолютно науково доведений термін. Власне, у нас в законі про Нацполіцію закладений саме такий підхід, що критерієм і показником роботи поліції є саме рівень довіри, якщо перекладати на мову, то це є відчуття безпеки в тому числі.
Мова ж не йде виключно про рівень довіри.
— Абсолютно.
Заявив міністр про зменшення кількості зареєстрованих злочинів. Тут виникає питання: а яка кількість не зареєстрованих?
— Наскільки я пам’ятаю, що за минулий рік було зареєстровано понад шість мільйонів звернень. В 2016 році була така сама приблизно цифра.
Це до всіх правоохоронних органів чи до Нацполіції?
— До Нацполіції. З них злочинів, які мають ознаки кримінального правопорушення, зареєстровано понад мільйон. Кожен із шести звернень потрапляє до ЄРДР. Звичайно, це викликає багато питань в правозахисників, адже в КПК сказано, що протягом 24 годин з моменту звернення всі заяви, які мають ознаки кримінальних правопорушень, мають бути зареєстровані. І судова практика, наприклад, пішла таким шляхом, що абсолютно будь-яка заява громадянина, навіть якщо вона абсолютно безпідставна, має бути внесена в ЄРДР, а потім вже органи мають розібратися і відповідно закрити цю справу.
З появою патрульної поліції певні функції почали перекладати на лінію 102 з некримінальних випадків.
— Ми маємо розуміти, що насправді тут є певна недосконалість самого кримінального законодавства, кримінально-процесуального. Насправді, так, є потреба в тому, щоб доопрацювати той механізм, який був запущений, умовно кажучи, п’ять років тому, в новому КПК. Але, звичайно, до цього треба підходити надзвичайно обережно. Тому що завжди є дві радикальні сторони. Одна радикальна сторона — це те, щоб повернутися до кодексу 2012 року, коли ми мали дослідчу перевірку, де можна було довільно, скажімо так, відсіяти кількість звернень і зареєструвати лише те, що зручно опрацьовувати поліції. З іншого боку, ми розуміємо, що якась перевірка має відбуватися. І як раз зараз в профільному комітеті ВР створена робоча група по доопрацюванню КПК. І це одне з ключових питань, яке буде однозначно на розгляді.
Тобто в нас з'явиться реєстр-шлюз, в який будуть потрапляти всі випадки, а з нього лише ті, які мають ознаки саме кримінального правопорушення, потраплятимуть в ЄРДР?
— Фактично ця база є — це журнали обліку таких звернень. Реєструється все. Але з приводу того, що не потрапляє в ЄРДР — це хитка сторона, яка потребує уточнення. І тут є багато нюансів. Наприклад, це розмежування злочинів взагалі всіх на злочини і проступки. Бо, по різним оцінкам, від 50 до 70% всіх злочинів, можуть бути розслідувані по більш простій процедурі. Що це дає? Це дає те, що справжніми злочинами, тяжкими, особливо тяжкими злочинами тоді слідчі можуть зайнятися більш фахово. І більш швидко розкривати розбої, злочини, пов'язані з майном, і тому подібне.
А побутове хуліганство, сімейні суперечки залишаться на рівні дільничних інспекторів?
— І буде спрощена процедура досудового розслідування. Я наведу приклад, що сьогодні в ЄРДР потрапляє крадіжка, яка перевищує десь порядку 180 гривень. Тобто фактично це дуже незначна вартість. До речі, еволюція цього мінімального розміру починалася від 900 гривень і зараз фактично знизилася, тому що вона постійно корелюється. Сьогодні це надзвичайно невелика сума, що вважається крадіжкою, що звичайно, впливає на перезавантаженість органів досудового розслідування. Ці злочини можна було б провести в плані адміністративного правопорушення як дрібні крадіжки. І не завантажувати слідчого цією всією процедурою. І це одна з проблем, що мають сьогодні органи правоохоронні.
Ранее Монастырский заявлял, что показатели работы полиции в последующие годы ухудшатся. А эксперт по вопросам работы правоохранительных органов Владимир Полищук отметил, что украинцы жалуются, что раньше органы работали лучше.